Вівторок, 19 Березня

Якщо словосполучення «класична музика» асоціюється у вас виключно з європейською класикою – найближчим часом вам доведеться пережити свого роду переродження. Тобто вам випала нагода переформатувати власний мозок і переналаштувати ключові позиції музичного сприйняття світу. Й точкою відліку для нової дійсності або, радше, точкою неповернення (щодо догматів, зашкарублих, консервативних і більш не дієвих формул) цілком може стати знайомство з творчістю і музичною спадщиною дивовижної людини, тонкого, пронизливого фортепіанного лірика – Гірми Їфрашеви.

Читайте також: Утсав Лал: раги на роялі
Гірма Їфрашева / photo by Victor Jeffreys II

Гірма Їфрашева (народився 1967 року в Аддіс-Абебі, Ефіопія) – піаніст-віртуоз, що поєднує у своїй творчості мелодійний екстаз ефіопської етніки з гармонійною величчю європейської класики. У дитинстві Гірма опановував техніку гри на кірарі – традиційній ефіопській арфі. А з 16 років вирішив присвятити себе фортепіанному мистецтву, навчаючись спочатку в Яредській музичній школі в Аддіс-Абебі, а потім в Софійській державній консерваторії у Болгарії, а також у Королівській академії музики у Лондоні та Вищій школі музики та театру у Німеччині.

У його репертуарі можна почути як композиції, побудовані на народних ефіопських мотивах, так і авторські твори (сплав традиційної етнічної та класичної музики), а також знакові твори класичних європейських композиторів – Бетховена, Моцарта, Шумана, Шуберта, Шопена, Дебюссі. Творчі відкриття Гірми Їфрашеви, поруч із досягненнями таких видатних ефіопських піаністів як Емахой Тцеге Маріам Гебру[1], Семюел Їрга[2] и Тігіст Еджигу[3], призвели до революції у свідомості поціновувачів музики. Не дарма нині Гірма записується на відомому нью-йоркському лейблі Unseen World, де вийшло два його альбоми Love & Peace (2014) та My Strong Will (2023). Природне злиття класики, блюзу, етіо-джазу та абіссинської сакральної музики дозволило розширити межі творчого сприйняття мелогурманів у різних куточках планети. Тож і вам не варто ховатися у шкаралущу – нехай станеться диво!



[1] Емахой Тцеге Маріам Гебру (мирське ім’я Евубдар Гебру; нар. 1923 р., Аддіс Абеба, Ефіопія – † 27 березня 2023 р. Єрусалим, Ізраїль) – перша ефіопська піаністка, засновник музичного фонду для юних обдарувань. Її родина належала до аристократії: батько очолював міську адміністрацію, а мати припадала дальньою родичкою останньому імператору Ефіопії – Хайле Селассіє I. Віртуозна виконавиця прожила яскраве, насичене нереальними подіями життя, а останні три десятиліття була монахинею Ефіопського монастиря в Єрусалимі.

[2] Семюел Їрга – молодий ефіопський піаніст та композитор, учасник фьюжн-гурту Dub Colossus, один з найяскравіших представників сучасного ефіопського джазу, що записується на лейблі Пітера Ґебріела Real World Records.

[3] Тігіст Еджигу – віртуозна ефіопська піаністка та госпел-вокалістка. З дитинства мала ідеальний слух і виявляла надзвичайні музичні здібності, що дозволили їй з відзнакою закінчити у 1989 році престижну Яредську музичну школу в Аддіс-Абебі. У 1996 році переїхала до Вашингтона, спочатку виступаючи у невеликих ефіопських ресторанах та нічних клубах. У міру зростання її популярності почала давати сольні концерти у великих американських містах, включаючи Сіетл, Лос-Анджелес, Бостон та Нью-Йорк. Два сольні фортепіанні альбоми Тігіст Еджигу Ambassel (1997) і Kerehugn (2002) – найяскравіші зразки ефіопської класики.



Girma Yifrashewa’s Piano Concert (2020)

Share.
Leave A Reply Cancel Reply