Читайте також: Лесик Панасюк «Особиста Африка» (вибрана поезія)
ТРИПТИХ
*
коли
тріскається груднина
і проростають квіти
коли
переламується стерно
на дно
трояндового моря затягує човен
обсипаються на землю сни
сущі і уявні
просто стій поруч зі мною
не близько і не далеко
ніби і досі
троянда є троянда є троянда є троянда
***
тут так тепло, що ніколи не стане холодно
дим іде вгору, а світло спускається вниз
у землі смак квіткових пелюсток і засохлої крові
у моря червоний як м’ясо горбуші язик
бджоли збирають нектар над вогнями в пустелі
з меду тих бджіл і муки із камінням й піском
бог замішує тісто, випікає людей, вчить їх літер
насінням годує і поїть гірким молоком
зима
мерзну
слухаю вуді ґатрі
думаю як
з-під ніг розлітаються перелякані птиці
струни з-під рук
мої губи повторюють твою усмішку
вона
лишається зі мною назавжди
або до завтра
що одне і те саме
сніг у горах випадає і тане
дощ як любов або звук
все вкриває собою
до завтра ти будеш тут
і я буду тут
з тобою, зі мною
якщо ми
будем живі
обидвоє
і якщо ми не будем
під нами
так само
мине вусібіч птахами
зима
- На титульному зображенні: портрет Ані Хромової ♡ автор – Олександра Кочубей