Аня Хромова «Триптих»

0
Аня Хромова – поет та прозаїк, перекладачка. Народилась 1982 року в Києві. Навчалася в Київському політехнічному інституті, за фахом — редактор. У 2008 році переїхала з чоловіком до Ізраїлю. Виховує двох дітей. Одна з авторів колективної поетичної збірки «Jazzove Trio» (Київ: Port-Royal, 2005). Також серед авторів антології «АЗ, два, три… дванадцять – лист у пляшці: антологія авторського зарубіжжя» і «М’якуш: антологія сучасної української смакової поезії». Автор тексту книжки-картинки «Монетка» (A Coin). Твори друкувались в періодиці, зокрема в альманасі «Київська Русь», журналах «Однокласник» і «Маленька Фея». Лауреат конкурсів «Поетичні майстерні» (2003), «Неосфера» (2006), «Урбаперехрестя» (2015), фіналіст конкурсу «dictum» (2014). Співредактор віртуального літературно-мистецького часопису «Zahid-Shid.Net». Одна з учасниць поетичної антології «р я Дом» арт-дайджесту «Солонеба».

Читайте також: Лесик Панасюк «Особиста Африка» (вибрана поезія)


ТРИПТИХ


*

коли
тріскається груднина
і проростають квіти
коли
переламується стерно
на дно
трояндового моря затягує човен
обсипаються на землю сни
сущі і уявні
просто стій поруч зі мною
не близько і не далеко
ніби і досі
троянда є троянда є троянда є троянда

***

тут так тепло, що ніколи не стане холодно
дим іде вгору, а світло спускається вниз
у землі смак квіткових пелюсток і засохлої крові
у моря червоний як м’ясо горбуші язик

бджоли збирають нектар над вогнями в пустелі
з меду тих бджіл і муки із камінням й піском
бог замішує тісто, випікає людей, вчить їх літер
насінням годує і поїть гірким молоком

зима

мерзну
слухаю вуді ґатрі
думаю як
з-під ніг розлітаються перелякані птиці
струни з-під рук
мої губи повторюють твою усмішку
вона
лишається зі мною назавжди
або до завтра
що одне і те саме
сніг у горах випадає і тане
дощ як любов або звук
все вкриває собою
до завтра ти будеш тут
і я буду тут
з тобою, зі мною
якщо ми
будем живі
обидвоє
і якщо ми не будем
під нами
так само
мине вусібіч птахами
зима


  • На титульному зображенні: портрет Ані Хромової ♡ автор – Олександра Кочубей
tags
Поделиться:

Оставить сообщение